ФУРЧАТИ
Значення фурчати це
ФУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., розм. Утворювати одноманітно-деренчливий звук крилами при польоті (про комах). Я прислухався до гудіння жуків, котрі часто фурчали навкруги (Збірник про Кроп., 1955, 6); // Швидким польотом, рухом утворювати подібний звук. Неначе велетенський джміль, фурчить веретено (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 787); // Утворювати деренчливий звук при роботі (про механізми). Вузенькі вулички роїлися робітничим людом, по кошарах фурчали млинки, парові машини свистали (Ков., Світ.., 1960, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 656.
Фурчати, чу, чиш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 379.
фурчати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
furcate | фурчати |
фурчати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
furchaty | furchaty | furchaty |
фурчати Рід - дієслово, недоконаний вид
фурчати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фурчу | фурчимо |
2 особа | фурчиш | фурчите |
3 особа | фурчить | фурчать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фурчатиму | фурчатимемо |
2 особа | фурчатимеш | фурчатимете |
3 особа | фурчатиме | фурчатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | фурчав | фурчали |
Жіночий рід | фурчала | |
Середній рід | фурчало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фурчімо | |
2 особа | фурчи | фурчіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | фурчачи | |
Минулий час | фурчавши |
фурчати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
7 | 3 | 4 |