ФРАКЦІЯ

ФРА́КЦІЯ¹, ї, ж.

1. іст. Група людей, об’єднаних професійними, цеховими інтересами. Фракція ремісників.

2. Організована група депутатів — членів якої-небудь партії — в парламенті чи іншій представницькій установі, яка звичайно проводить певну лінію, вироблену цією партією. Соціал-демократична фракція II Думи була арештована і віддана під суд, а потім вислана в Сибір (Іст. УРСР, І, 1953, 624); Об’єднане засідання обох Рад — робітничих та солдатських депутатів — було призначене на сім годин вечора. А вже пробило вісім, і воно все ще не починалось: засідали партійні фракції (Головко, II, 1957. 510); Андрій, гордий з того, що й він опинився в комуністичній фракції, пильно, з повагою стежив за швидким рухом олівця в Маркових руках (Кир., Вибр., 1960, 335).

3. Угруповання у складі політичної партії, яке виступає з своєю власною платформою, що суперечить основним принциповим положенням програми партії; антипартійне угруповання. Фракція є організація всередині партії, об’єднана не місцем роботи, не мовою чи іншими об’єктивними умовами, а особливою платформою поглядів на партійні питання (Ленін, 20, 1971, 323); Що з радикалів певна частина виділиться в чисто соціал-демократичну фракцію, сього я давно ждала (Л. Укр., V, 1956, 258); Без розгрому різних фракцій і груп партія не змогла б забезпечити монолітність своїх рядів, яка стала вирішальною умовою побудови соціалізму в СРСР, всесвітньо-історичних перемог нашого народу (Ком. Укр., 8, 1965, 5).

ФРА́КЦІЯ², ї, ж., спец.

1. Компонент складної рідини, який кипить у вузькому проміжку температур. Розенберг просто прогавив, а головний інженер навмисно не залучив до участі в цих дослідах контрольну лабораторію, не зобов’язав Петушека щопівгодини подавати експериментаторам найточніші аналізи кожної фракції (Шовк., Інженери, 1956, 32); З нафти виробляють бензин, лігроїн, гас, мастила, парафін, солярове масло, мазут (залишок після відгону всіх паливних фракцій) (Сіль. тепл. електростанції, 1957, 31); // Компонент рідини, що має певні особливості. Білкові фракції крові.

2. Частина зернистого матеріалу (сипких тіл і т. ін.) приблизно однакового розміру, виділена з маси цього матеріалу. Той, хто знайомий з доменним виробництвом, знає, скільки неприємностей завдає агломерат дрібних фракцій, який потрапив у піч (Наука.., 6, 1960, 13); Щоб посіяти кукурудзу вирівняним насінням високої якості, треба кожну партію насіння поділити за розміром — по ширині і товщині зерен. Такий поділ називається калібруванням, а насіння певних розмірів — фракцією (Колг. Укр., 3, 1956, 7); Зерно слід калібрувати і використовувати для сівби ті фракції, які мають більш високу абсолютну вагу (Хлібороб Укр., 1 1967, 10).

3. Складова частина грунту, породи і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 640.