УХИБИТИ
Значення ухибити це
УХИ́БИТИ і (ВХИ́БИТИ), блю, биш; мн. ухи́блять; док., діал. Допустити помилку; схибити. — Поможи мені ще вирватися з сеї западні, щоб я міг хоч раз дихнути свобідно, про направу того, що я ухибив цілим своїм життям! (Фр., VII, 1951, 85).
УХИ́БИТИ2 (ВХИ́БИТИ), блю, биш; мн. ухи́блять; док., діал. Непомітно взяти щось чуже; украсти. Таки, признатися, з мірку жита в старого вхибила (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 527.
ухибити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| hibiti | ухибити |
ухибити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ukhybyty | ukhybyty | ukhybyty |
ухибити Рід - дієслово, доконаний вид
ухибити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | ухиблю | ухибимо |
| 2 особа | ухибиш | ухибите |
| 3 особа | ухибить | ухиблять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | ухибив | ухибили |
| Жіночий рід | ухибила | |
| Середній рід | ухибило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | ухибмо | |
| 2 особа | ухиб | ухибте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | ухибивши |
ухибити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 4 | 3 |