УТИРИТИ
Значення утирити це
УТИ́РИТИ1 (ВТИ́РИТИ), рю, риш, док., перех., розм. З силою кинути в щось. [Ничипір:] Нечиста сила на все підводить. Чи випив там чоловік чарку, чи не випив, а вже воно тебе втирить у калюжу (Гр., II, 1963, 564).
&́9671; Ути́рити о́чі в кого — що — втупити очі. Ганя, погонич, наймичка і сам Ясь втирили очі в золоті башти, колони (Н.-Лев., І, 1956, 161).
УТИ́РИТИ2 (ВТИ́РИТИ), рю, риш, док., перех., фам. Украсти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 510.
Утирити, рю, риш, гл. Вбросить, ввалить, втиснуть, втащить. Втирив у криницю усю сіль. Мнж. 79. Дитину в город майстрові на года завдати, мов у яку неволю втирити. К. (О. 1862. ІІІ. 22).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 363.
утирити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| utility | утирити |
утирити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| utyryty | utyryty | utyryty |
утирити Рід - дієслово, доконаний вид
утирити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | утирю | утиримо |
| 2 особа | утириш | утирите |
| 3 особа | утирить | утирять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | утирив | утирили |
| Жіночий рід | утирила | |
| Середній рід | утирило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | утирімо | |
| 2 особа | утири | утиріть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | утиривши |
утирити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 4 | 3 |