УТЕРЯТИ
Значення утеряти це
УТЕРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., розм. Те саме, що утра́тити. — Де се ви, батьки, блукали, що й не обідали вкупі? — питав Іванець. — Та от бач! — кажуть. — За цим ледащом і обід утеряли (П. Куліш, Вибр., 1969, 179); [Олена:] Ой, мамо моя, матусенько, коли б же ви знали, як то тяжко той вечір сподіваний утеряти (Вас., III, 1960, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 507.
Утеряти, ряю, єш, гл. Утратить, потерять, лишиться. Та втеряла вчора вечір, втеряю й тепера. Мет. 98. Свою красоньку втеряла. Макс.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 362.
утеряти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| uterati | утеряти |
утеряти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| uteriaty | uteriaty | uteryaty |
утеряти Рід - дієслово, доконаний вид
утеряти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | утеряю | утеряємо |
| 2 особа | утеряєш | утеряєте |
| 3 особа | утеряє | утеряють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | утеряв | утеряли |
| Жіночий рід | утеряла | |
| Середній рід | утеряло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | утеряймо | |
| 2 особа | утеряй | утеряйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | утерявши |
утеряти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 4 | 3 |