УТЕРЕБИТИ
Значення утеребити це
УТЕРЕБИ́ТИ див. втереби́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 507.
Утеребити, блю, биш, гл.
1) Вложить, всунуть. Утеребив Бог душу як у пня. Ном. № 2915. Втеребила в пісок жовтий старі сині руки. Шевч. 24.
2) Всучить, дать. Комусь (землемѣръ) утеребив таку пайку, що нічого тобі не вроде. Черк. у. Козаку бідному нетязі коновку в руки втеребила. Мет. 379.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 362.
утеребити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| terabyte | утеребити |
утеребити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| uterebyty | uterebyty | uterebyty |
утеребити Рід - дієслово, доконаний вид
утеребити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | утереблю | утеребимо |
| 2 особа | утеребиш | утеребите |
| 3 особа | утеребить | утереблять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | утеребив | утеребили |
| Жіночий рід | утеребила | |
| Середній рід | утеребило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | утеребімо | |
| 2 особа | утереби | утеребіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | утеребивши |
утеребити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 5 | 4 |