УСУСПІЛЬНЮВАТИ

УСУСПІ́ЛЬНЮВАТИ юю, юєш, недок., УСУСПІ́ЛЬНИТИ, ню, ниш, док., перех.

1. Зливати багато роздроблених процесів виробництва в один суспільний процес. Збираючи на фабриках і заводах мільйони робітників, усуспільнюючи процес праці, капіталізм надає виробництву суспільного характеру, але результати праці привласнюють капіталісти (Програма КПРС, 1961, 7).

2. Перетворювати приватне, індивідуальне (засоби виробництва, будівлі, худобу і т. ін.) в суспільно-колективне. Землю Сірошапки усуспільнили і невдовзі ж наділили з неї і Валахам, і Кожушним (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 8); [Васюта:] От бачиш, говорила я раніш, Все усуспільнять — землю, полонини, Коней, худобу. Добре, що татусь.. пішов одним із перших До їхнього колгоспу (Забашта, Пісня.., 1961, 135).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 504.