УСТРЕЛИТИ
Значення устрелити це
УСТРЕ́ЛИТИ (ВСТРЕ́ЛИТИ), лю, лиш, док., перех., розм. Убити пострілом. Устрель же Дончака, Ярославе,.. за святую землю Руську (Мирний, V, 1955, 271); А я вже втратив усяку надію що встрелити. Цілив на табунці, гатив на одиночки, і мої постріли розривали повітря, не пошкодивши ані одну летючу тварину (Досв., Вибр., 1959, 437); // Стріляючи, поранити. — Тебе зранено, синку, чи не з ляхами бився? — Ні, дідусю, то мене москаль встрелив, як я кордон переходив (Коцюб., І, 1955, 365).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 502.
Устрелити, лю, лиш, гл. Застрѣлить. Ой як стрелив Бондаренко, — гусарина встрелив. КС. 1882. III. 537. Темно, хоч в око встрель. Ном.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 359.
устрелити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| UltraLite | устрелити |
устрелити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ustrelyty | ustrelyty | ustrelyty |
устрелити Рід - дієслово, доконаний вид
устрелити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | устрелю | устрелимо |
| 2 особа | устрелиш | устрелите |
| 3 особа | устрелить | устрелять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | устрелив | устрелили |
| Жіночий рід | устрелила | |
| Середній рід | устрелило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | устрельмо | |
| 2 особа | устрель | устрельте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | устреливши |
устрелити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |