УСТИДЖАТИ
Значення устиджати це
УСТИДЖА́ТИ (ВСТИДЖА́ТИ), а́ю, а́єш і УСТИДА́ТИ (ВСТИДА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., розм. Те саме, що соро́мити (у 1, 3 знач.). Посилає мене мати Та п’яниченьку шукати. Ані в полі, ні в дорозі, А в шинкарки на порозі. Ой я стала приступати, Стала його устиджати (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 148); — А ти школяр та й цього не знаєш, — встидала мене бабуся (Вас., II, 1959, 471); Вона [сорочка] була досить-таки брудна, і це ніби трохи встидало сержанта (Гончар, III, 1959, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 500.
Устиджати, джаю, єш, сов. в. устиди́ти, джу, диш, гл. Стыдить, пристыдить. Стала його устиджати. Чуб. V. 582.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 359.
устиджати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| estigate | устиджати |
устиджати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ustydzhaty | ustydzhaty | ustydzhaty |
устиджати Рід - дієслово, недоконаний вид
устиджати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | устиджаю | устиджаємо |
| 2 особа | устиджаєш | устиджаєте |
| 3 особа | устиджає | устиджають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | устиджатиму | устиджатимемо |
| 2 особа | устиджатимеш | устиджатимете |
| 3 особа | устиджатиме | устиджатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | устиджав | устиджали |
| Жіночий рід | устиджала | |
| Середній рід | устиджало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | устиджаймо | |
| 2 особа | устиджай | устиджайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | устиджаючи | |
| Минулий час | устиджавши |
устиджати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |