УСТИД
Значення устид це
УСТИ́Д (ВСТИД), у, ч., діал. Стид. Маня.. зблідла була, не знати чи з устиду, чи з обурення, чи з гніву (Фр., І, 1955, 322); Набрались старости встиду, Трохим нещасний похилився, Ідуть із хати, — й на біду, Гарбуз за ними покотився!.. (Рудан., Тв., 1959, 64); Вона ж [Тодоська] певна у собі, походжує [походжає], мов тая краля, ані тобі встиду, ані сорому (Дн. Чайка, Тв., 1960, 84); // у знач. присудк. сл. Стидно. Вона чула щось про нервову кров, але ніколи до пуття не могла довідатися, що то за хвороба.. А запитатися було встид (Хотк., II, 1966, 366).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 500.
Устид, ду, м. Стыдъ. Йому такий встид, як тій кобилі, що віз переверне. Ном. № 3171.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 359.
устид Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| usted | устид |
устид Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ustyd | ustyd | ustyd |
устид Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
устид Словоформи слова
| Називний | устид | устиди |
| Родовий | устиду | устидів |
| Давальний | устидові, устиду | устидам |
| Знахідний | устид | устиди |
| Орудний | устидом | устидами |
| Місцевий | на/у устиді | на/у устидах |
| Кличний | устиде | устиди |
устид Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 2 | 3 |
устид в англійській розкладці - ecnbl
Цитати української літератури з використанням слова устид
"Мені самому гей устид вам це казати, але здає ми си, що би-м гріх мав, якби-м цего вам не сказав"Стефаник Василь Семенович - Камінний хрест