УСОБНИК
Значення усобник це
УСО́БНИК, а, ч. Той, хто своїми діями створює незлагоду, сіє ворожнечу між якими-небудь суспільними групами або окремими особами в державі (перев. феодальній). Ні, ні… Не ви [гори] прокляті… а гетьмани, Усобники, ляхи погані!!.. (Шевч., II, 1963, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 492.
Усобник, ка, м. Крамольникъ. Не ви прокляті, а гетьмани, усобники ляхи погані. Шевч. 142.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 357.
усобник Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
wabnik | усобник |
усобник Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
usobnyk | usobnyk | usobnyk |
усобник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
усобник Словоформи слова
Називний | усобник | усобники |
Родовий | усобника | усобників |
Давальний | усобникові, усобнику | усобникам |
Знахідний | усобника | усобників |
Орудний | усобником | усобниками |
Місцевий | на/у усобнику, усобникові | на/у усобниках |
Кличний | усобнику | усобники |
усобник Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
7 | 3 | 4 |