УСЕБІЧНИЙ

УСЕБІ́ЧНИЙ, УСЕБІ́ЧНІСТЬ, УСЕБІ́ЧНО, УСЕВИДЮ́ЧИЙ, УСЕВИДЮ́ЩИЙ, УСЕВИ́ШНІЙ, УСЕВЛА́ДДЯ, УСЕВЛА́ДНИЙ, УСЕВЛА́ДНІСТЬ, УСЕВЛА́ДНО, УСЕЗНА́ВЕЦЬ, УСЕЗНА́ЙКО, УСЕЗНА́ЙСТВО, УСЕЗНАННЯ́, УСЕЗНА́ЮЧИЙ, УСЕЗРОСТА́ЮЧИЙ, УСЕЇ́ДНИЙ, УСЕЇ́ДНІСТЬ, УСЕ́Й, УСЕ́ЛЕНИЙ, УСЕ́ЛЕННЯ, УСЕЛЕ́НСЬКИЙ, УСЕЛИ́ТИ, УСЕЛИ́ТИСЯ, УСЕЛЮ́ДСЬКИЙ, УСЕЛЯ́ННЯ, УСЕЛЯ́ТИ, УСЕЛЯ́ТИСЯ див. всебі́чний, всебі́чність і т. д.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 486.