УРЧАТИ
Значення урчати це
УРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. Видавати або утворювати несильні переливчасті звуки низького тону. Хлопцеві незручно було лежати, подушка заважала вільно дихати і він урчав (Грим., Син.., 1950, 171); * Образно. Черемош, як приборканий звір, ледве чутно урчав під ногами (Мур., Бук. повість, 1959, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 483.
урчати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| arcati | урчати |
урчати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| urchaty | urchaty | urchaty |
урчати Рід - дієслово, недоконаний вид
урчати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | урчу | урчимо |
| 2 особа | урчиш | урчите |
| 3 особа | урчить | урчать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | урчатиму | урчатимемо |
| 2 особа | урчатимеш | урчатимете |
| 3 особа | урчатиме | урчатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | урчав | урчали |
| Жіночий рід | урчала | |
| Середній рід | урчало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | урчімо | |
| 2 особа | урчи | урчіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | урчачи | |
| Минулий час | урчавши |
урчати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |