УРОЗУМІТИ
Значення урозуміти це
УРОЗУМІ́ТИ (ВРОЗУМІ́ТИ), і́ю, і́єм, док., наст.
1. Збагнути, зрозуміти. [Старшина:] Пишіть протокол! Чули, що він казав? [Писар (підіймається, витріщив очі і дивиться):] Не урозумів! (К.-Карий, І, 1960, 46); [Олена:] Не знаю, нічого не знаю, нічого не урозумію!.. (Кроп., І, 1958, 463); — Що таке сталося, Яша, я не врозумію тебе? — спитала вона, здивована і занепокоєна… (Вас., II, 1959, 65).
2. заст. Порозумнішати, дійти до розуму; почати щось усвідомлювати. От, як трошки урозуміло [дівча], мати і почала їй показувати, як що рябити (Кв.-Осн., II, 1956, 364).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 481.
урозуміти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| uozumi | урозуміти |
урозуміти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| urozumity | urozumity | urozumity |
урозуміти Рід - дієслово, доконаний вид
урозуміти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | урозумію | урозуміємо |
| 2 особа | урозумієш | урозумієте |
| 3 особа | урозуміє | урозуміють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | урозумів | урозуміли |
| Жіночий рід | урозуміла | |
| Середній рід | урозуміло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | урозуміймо | |
| 2 особа | урозумій | урозумійте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | урозумівши |
урозуміти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 5 | 4 |