УРЕЧЕННЯ
Значення уречення це
УРЕ́ЧЕННЯ, я, с., заст. Дія за знач. уректи́1. Уречення дитини.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 475.
уречення Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Aracena | уречення |
уречення Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| urechennia | urechennia | urechennya |
уречення Рід - іменник, середній рід, неістота
уречення Словоформи слова
| Називний | уречення | уречення |
| Родовий | уречення | уречень |
| Давальний | уреченню | уреченням |
| Знахідний | уречення | уречення |
| Орудний | уреченням | уреченнями |
| Місцевий | на/у уреченні | на/у уреченнях |
| Кличний | уречення | уречення |
уречення Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |