УРАДУВАТИ
Значення урадувати це
УРА́ДУВАТИ (ВРА́ДУВАТИ), ую, уєш, док., перех., діал. Викликати у кого-небудь почуття радості. Остап розплющив очі. Це так врадувало стару циганку, що вона забелькотала щось жваво (Коцюб., І, 1955, 370); Її врадувало те, що він [Степан] дістав вищу посаду (Круш., Буденний хліб.., 1960, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 472.
Урадувати, дую, єш, гл. Обрадовать.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 349.
урадувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| radovati | урадувати |
урадувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| uraduvaty | uraduvaty | uraduvaty |
урадувати Рід - дієслово, доконаний вид
урадувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | урадую | урадуємо |
| 2 особа | урадуєш | урадуєте |
| 3 особа | урадує | урадують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | урадував | урадували |
| Жіночий рід | урадувала | |
| Середній рід | урадувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | урадуймо | |
| 2 особа | урадуй | урадуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | урадувавши |
урадувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 5 | 4 |