УПОРЯДИТИ
Значення упорядити це
УПОРЯДИ́ТИ див. упоряджа́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 467.
упорядити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| uporediti | упорядити |
упорядити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| uporiadyty | uporiadyty | uporyadyty |
упорядити Рід - дієслово, доконаний вид
упорядити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | упоряджу | упорядимо |
| 2 особа | упорядиш | упорядите |
| 3 особа | упорядить | упорядять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | упорядив | упорядили |
| Жіночий рід | упорядила | |
| Середній рід | упорядило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | упорядімо | |
| 2 особа | упоряди | упорядіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | упорядивши |
упорядити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 5 | 4 |