УПОЛЮВАТИ
Значення уполювати це
УПОЛЮВА́ТИ (ВПОЛЮВА́ТИ), ю́ю, ю́єш, док., перех. Добути на полюванні (тварину). — А ми з Мундзьом, бач, якого звіра уполювали! — І показав [Тоньо] кленя (Фр., III, 1950, 353); Одного разу, теж на облаві в Жорнівському лісі, недалеко від Боярки, вполював я.. хорошого зайчугу [зайця] (Рильський, Веч. розмови, 1964, 210); Нарешті вчора Іван оленя вполював (Гжицький, Опришки, 1962, 212).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 465.
Уполювати, люю, єш, гл. Поймать на охотѣ. Он якого звіра вполювали. К. ЧР. 210.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 347.
уполювати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
to get | добыть |
уполювати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
upoliuvaty | upoliuvaty | upolyuvaty |
уполювати Рід - дієслово, доконаний вид
уполювати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уполюю | уполюємо |
2 особа | уполюєш | уполюєте |
3 особа | уполює | уполюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уполював | уполювали |
Жіночий рід | уполювала | |
Середній рід | уполювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уполюймо | |
2 особа | уполюй | уполюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | уполювавши |
уполювати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
9 | 5 | 4 |
уполювати в англійській розкладці - egjk.dfnb
Цитати української літератури з використанням слова уполювати
"Я поведу їх уполювати величезного мамута"Бережной Василий - До Золотої Зорi
"- Гей, Робiнзоне, ти погано цiлишся! - гукнув я, тiльки-но хлопчина пiдняв свою "рушницю" втретє, намагаючись "уполювати" оленя, що втiкав"Сушинский Богдан - Рiка далеких мандрiв
"Я поведу їх уполювати величезного мамута."Бережний Василь Павлович - До Золотої Зорі