УПОДОБАТИСЯ

УПОДО́БАТИСЯ (ВПОДО́БАТИСЯ), аюся, аєшся, док. Припасти кому-небудь до смаку, стати приємним. Під ногами шелестіли цілі замети сухого покрученого листя. Насті вподобався той шелест (Коцюб., І, 1955, 57); Спокійна й повна гідності відповідь Коржа вподобалася козакам (Тулуб, Людолови, І, 1957, 55); До старого Галагана став [Павлуша] іще шанобливіший. І все на очах крутиться, щоб уподобатися (Головко, II, 1957, 279); // Викликати почуття симпатії, близьке до кохання. Така дівка, як наша Оксана, невже ж то не вподобалась парубкам? (Кв.-Осн., II, 1956, 427); Солоха викликала Пріську в сіни й призналася, що це той самий парубок, Данило, про котрого вона їй не раз казала. Прісьці він уподобався (Л. Янов., І, 1959, 166).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 464.

Уподобатися, баюся, єшся, гл. Понравиться. Царівні він так уподобався. Рудч. Ск. II. 13. Так мені вподобалась, як вовкові весільні пісні. Ном. № 5019. Якесь там слово йому не вподобалось. Рудч. Ск. II. 159.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 346.