УПЕРІЗУВАТИСЯ

УПЕРІ́ЗУВАТИСЯ (ВПЕРІ́ЗУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УПЕРЕЗА́ТИСЯ (ВПЕРЕЗА́ТИСЯ), ежу́ся, е́жешся, док. Перев’язувати, затягувати себе по талії, стегнах поясом або чимсь іншим. Майстер Никифір уриває роботу, уперізується і теж бере свічечку в руки (Черемш., Тв., 1960, 89); А Оляна гарно вбралась, Завинулась, вперезалась І пустилась до села… (Рудан., Тв., 1959, 50); Чом писаря не любить? Писар буде паном: Обується в личаки, Впережеться валом (Україна.., І, 1960, 88).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 457.

Уперізуватися, зуюся, єш, сов. в. уперезатися, жуся, жешся, гл. А вам дружба вдався: череслом підголився, перевеслом вперезався. Грин. ІІІ. 520.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 343.