УЛЮБЛЕНИК
Значення улюбленик це
УЛЮ́БЛЕНИК, а, ч., рідко.
1. Те саме, що улю́бленець. Дитячі літа мої пройшли дуже щасливо: первак — я був улюблеником у сім’ї (Коцюб., III, 1956, 232); Ось уже два дні, як не був онучок у бабусі і вона так скучила за ним, що, вдається, вічність не бачила свого улюбленика (Шиян, Переможці, 1950, 250).
2. зневажл. Той, хто користується чиєюсь любов’ю, заступництвом на шкоду іншим. Оточив [пан Гердлічка] себе цілою гвардією пушкарів, в кожнім селі по-наставив нових катюг, а в сусідні Стебни отаманом пушкарським настановив праву свою руку, головного свого помічника і улюбленика — Юру Павличчука Тихо-нюкового! (Хотк., II, 1966, 95).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 432.
улюбленик Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
lublinek | улюбленик |
улюбленик Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
uliublenyk | uliublenyk | ulyublenyk |
улюбленик Рід - іменник, чоловічий рід, істота
улюбленик Словоформи слова
Називний | улюбленик | улюбленики |
Родовий | улюбленика | улюблеників |
Давальний | улюбленикові, улюбленику | улюбленикам |
Знахідний | улюбленика | улюблеників |
Орудний | улюблеником | улюблениками |
Місцевий | на/у улюбленику, улюбленикові | на/у улюблениках |
Кличний | улюбленику | улюбленики |
улюбленик Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
9 | 4 | 5 |