УЛАШТОВУВАТИСЯ

УЛАШТО́ВУВАТИСЯ (ВЛАШТО́ВУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УЛАШТУВА́ТИСЯ (ВЛАШТУВА́ТИСЯ) у́юся, у́єшся, док.

1. Налагоджувати своє життя, створювати прийнятні умови побуту і т. ін. — Ну, сьогодні Каргат, мабуть, влаштовуватиметься, працювати почне завтра (Шовк., Інженери, 1956, 7); — Ну-ну, покажіть, які тут у вас хороми, — говорила Ольга Іванівна, обходячи кімнати. І хвалила: — Добре. По-людськи влаштувалися (Ткач, Плем’я.., 1961, 171); Шість місяців від нього не було чути й слова, потім написав, що влаштувався як слід (Сенч., Опов., 1959, 39); Вони.. допомагали Варварі влаштуватись на зиму (Кучер, Чорноморці, 1956, 355).

2. Забезпечувати себе житлом, місцем для тимчасового перебування і т. ін.; оселятися. Влаштувався Дорош на квартиру до Сергія Золотаренка (Тют., Вир, 1964, 121); // Розташовуватися, сідаючи, лягаючи де-небудь. Софія, влаштувавшись на дивані, з нахабною цікавістю розглядала дівчину (Шиян, Гроза.., 1956, 144); Дорошенко допоміг їй забратися в передок безтарки, й вона мовчки влаштувалася там, поруч з Варкою (Гончар, Тронка, 1963, 213).

3. Ставати на роботу, вступати до навчального закладу і т. ін. — Хочу на роботу влаштовуватись. На яку-небудь, але сидіти вдома не буду (Гур., Новели, 1951, 63); Арсен влаштувався в аспірантуру при консерваторії (Дмит., Розлука, 1957, 306).

4. тільки недок. Пас. до улашто́вувати 1, 2. Тепер на Іподромі, який колись гримів і сяяв, але який за Никифора почав заростати бур’янами, знову влаштовуються змагання, ігри (Скл., Святослав, 1959, 492).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 429.