УКМІЧАТИ
Значення укмічати це
УКМІЧА́ТИ (ВКМІЧА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УКМІ́ТИТИ (ВКМІ́ТИТИ), і́чу, і́тиш, док., перех. і з спол. що, діал. Помічати. А далі і я укмічаю, що й справді не та вже наша Катря, що була (Вовчок, VI, 1956, 325).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 419.
Укмічати, чаю, єш, сов. в. укмітити, чу, тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить, подмѣчать, подмѣтить. Зразу укмітити, що не такий народ. О. 1862. VIII. 31. Мале, та й те вкмітило, що в просі кузька є. Звенигор. у. Зразу вкмітить дитина. Н. Вол. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 329.
укмічати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| ukmet | укмічати |
укмічати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ukmichaty | ukmichaty | ukmichaty |
укмічати Рід - дієслово, недоконаний вид
укмічати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | укмічаю | укмічаємо |
| 2 особа | укмічаєш | укмічаєте |
| 3 особа | укмічає | укмічають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | укмічатиму | укмічатимемо |
| 2 особа | укмічатимеш | укмічатимете |
| 3 особа | укмічатиме | укмічатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | укмічав | укмічали |
| Жіночий рід | укмічала | |
| Середній рід | укмічало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | укмічаймо | |
| 2 особа | укмічай | укмічайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | укмічаючи | |
| Минулий час | укмічавши |
укмічати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |