УДАВИТИ
Значення удавити це
УДАВИ́ТИ1 (ВДАВИ́ТИ), удавлю́, уда́виш; мн. уда́влять; док., перех. Умертвити, стискаючи горло; задушити. Не вмер Данило — болячка вдавила (Номис, 1864, № 8043); [Грива:] І тепер ще така кипить у грудях злість, коли згадаю Саву, що сам себе, здається б, удавив (К.-Карий, II, 1960, 281); // перен. Припинити вияв чого-небудь. — Загірного? — стиха обоє разом перепитали вони, не маючи змоги удавити хижої радості (Вас., IV, 1960, 29).
◊ Удави́ли сльо́зи кого — від плачу комусь стиснуло горло. Удавили сльози Оленку, не знає, що вже й робити (Тесл., З книги життя, 1949, 134).
УДАВИ́ТИ2 див. вда́влювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 384.
Удавити, влю, виш, гл.
1) Удавить, задушить, задавить. Щоб тебе вдушило, та вдавило. Ном. № 37 78. Не вмер Данило — болячка вдавила. Ном. № 8044.
2) Вдавить. Чому мене не сховаєш оттут серед лину?… У землю не вдавиш. Шевч. 95.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 317.
удавити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| strangle | удавить |
удавити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| udavyty | udavyty | udavyty |
удавити Рід - дієслово, доконаний вид
удавити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | удавлю | удавимо |
| 2 особа | удавиш | удавите |
| 3 особа | удавить | удавлять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | удавив | удавили |
| Жіночий рід | удавила | |
| Середній рід | удавило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | удавімо | |
| 2 особа | удави | удавіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | удавивши |
удавити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 4 | 3 |