УГОРУ

"«Ні, таки недаром ми цей город городили», — думалося йому, коли, йдучи, він поглядав угору на своє творіння"Гончар Олесь Терентійович - Чорний яр

"Мені вже ввижається та страшна подія, як Тришка б’є та як кров угору скаче!"Мирний Панас - Пригода з «Кобзарем»

"Що проводжають нас угору"Воронько Платон Микитович - «З вокзалу в станцію метро…»

"Коли-не-коли упаде на його бліда смужечка світу, пробіжить по верху, мов ворухне платком, і — злякана — стрибає угору… На лаві під стіною сидять Панько, Кирило, Карпо — німі-мовчазні, немов до стіни прибиті."Мирний Панас - Повія

"…Б’ється під туманом, як дитина в пелюшках, а потому скидає їх з себе… Лізуть угору довгі подерті шматки туману, чіпляються до мечету, закутують село, залазять у хату, сідають на серце, навіть сонця не видно… Та от тепер… от тепер…"Коцюбинський Михайло Михайлович - На камені

"Подорожнiй скинув сiряк, що був у його згорнутий за плечима, вийняв з сiряка шаблю i, витягши її з пiхов, пiдняв угору, щоб всi бачили."Кащенко Адріан Феофанович - Славні побратими

"Він позирнув угору на синє небо, на сонце, що вже височенько підбилося, і несамохіть почав проказувати:"Грінченко Борис Дмитрович - Брат на брата

"Май на увазi, що ялинку нам надiслав з Берлiна сам фюрер, хайль Гiтлер! - Раух скинув угору руку звичним жестом"Кашин Владимир - Кривавий блиск алмазiв

"А тут ще навкруг неї, мабуть, гарцюють молоді панки, і хоч тікають вони од нас, мов зайці, та це не пошкодить їм брязкати біля панночки своїми острогами, випинати угору груди і вихвалятись своїм лицарством… А хто знає душу молодої дівчини?."Кащенко Адріан Феофанович - У запалі боротьби

"Тетяна аж злякалась і, сама не знаючи чого, швидко підняла руку з недокурком угору."Винниченко Володимир Кирилович - З Костем сталася чудна кумедія