УГОМОНЮВАТИ

Значення угомонювати це

УГОМО́НЮВАТИ (ВГОМО́НЮВАТИ), юю, юєш і УГОМОНЯ́ТИ (ВГОМОНЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., рідко. УГОМОНИ́ТИ (ВГОМОНИ́ТИ), ню́, ни́ш, док., перех., розм. Те саме, що угамо́вувати 1, 2. [Xимка:] От і гаразд, що ви налучилися,угомоніть її (Мирний, V, 1955, 250); — Е, стрючки! Замовчіть, а то вас обох угомоню! На деякий час запала мовчанка, яка обіцяла ще більшу сварку (Тют., Вир, 1964, 36); І як було не повірити, як зректися надзвичайного щастя, відіпхнути Олексія, не слухати його речей солодких? Де знайти було їй ту силу, яка вгомонила б її серденько? (Л. Янов., І, 1959, 35); Взяв його [хворого] обидві руки в свої і на диво присутнім по черзі поцілував їх. Потім вгомонив свої нерви й почуття остільки, що міг говорити (Ле, Міжгір’я, 1953, 371); * Образно. Тиха ніч вгомонила все навколо (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 207).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 378.

угомонювати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
pomonyataугомонювати

угомонювати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
uhomoniuvatyuhomoniuvatyuhomonyuvaty

угомонювати Рід - дієслово, недоконаний вид

угомонювати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаугомонююугомонюємо
2 особаугомонюєшугомонюєте
3 особаугомонюєугомонюють
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаугомонюватимуугомонюватимемо
2 особаугомонюватимешугомонюватимете
3 особаугомонюватимеугомонюватимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідугомонювавугомонювали
Жіночий рідугомонювала
Середній рідугомонювало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа угомонюймо
2 особаугомонюйугомонюйте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часугомонюючи
Минулий часугомонювавши

угомонювати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
1165

угомонювати в англійській розкладці - eujvjy.dfnb