УГОДОВУВАТИ

УГОДО́ВУВАТИ (ВГОДО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УГОДУВА́ТИ (ВГОДУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. Посилено годуючи, доводити до потрібної або значної ваги, жирності (свійську тварину, свійського птаха). В Кругло-Запарівці, як і повсюди на фермах колгоспів і радгоспів, навчилися одержувати приплід і від так званих «разових свиноматок»: півсотні молодих свинок поросяться, а потім їх вгодовують на м’ясо (Літ. Укр., 19.VI 1962, 1); // розм. Посилено харчуючи, робити товстим, гладким (людину).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 378.

Угодовувати, вую, єш, сов. в. угодува́ти, ду́ю, єш, гл. Выкармливать, вскормить, откармливать, откормить. Мати сина породила, породивши, вгодувала: вгодувавши, коня купила; коня купивши, до війська дала. Н. п. Уже вгодували, уже й…. хотіли різать. Рудч. Ск. І. 71.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 315.