УГЛЕДІТИ

Значення угледіти це

УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) і рідше УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ), джу, диш, док., перех., розм.

1. Сприйняти зором; побачити, помітити. Дівчата вгляділи на леваді кущ калини (Н.-Лев., II, 1956, 173); Він угледів, як з комишів виплив човен і попрямував вздовж берега (Десняк, Десну.., 1949, 454); Прохор нічого не міг угледіти, крім дощу, який періщив по вікнах, застилаючи їх суцільними патьоками (Шиян, Баланда, 1957, 61); Гострим поглядом вона перша вгледіла, що в долині польовою дорогою йшло кілька хлопців (Стельмах, На.. землі, 1949, 155); Несподівано хлопчик углядів за десяток кроків від себе зайця (Донч., Ю. Васюта, 1950, 17); // Роздивитися кого-, що-небудь. Здалось йому, ніби він Мар’янку своїми очима до себе тягне, ніби тільки тепер добре її вгледів, бо справді була вона така, як у пісні співалось (П. Куліш, Вибр., 1969, 291); // Пізнати, примітити кого-, що-небудь. Сподіваюся, що й мама, і Ви мені вибачите моє самоуправство, але ж я, вгледівши Ваш почерк та намацавши фотографію, не в силі була згодитись чекати два тижні до маминого приїзду (Л. Укр., V, 1956, 74); // Стати свідком чогось бажаного, давно очікуваного. Я ізнов тебе [Україно] вгледжу в народів привольному колі, Де завжди набиралась могуття і слави й снаги (Мал., II, 1956, 10); // Уявити кого-, що-небудь. І ось раптом Воронцов своєю спокійною дебелою рукою немовби підняв трохи той запаморочливий серпанок, і Хома на мить угледів за ним, у далекій глибині післявоєнності, охоплений тривогами світ (Гончар, III, 1959, 429).

2. Спостерігаючи кого-, що-небудь, зрозуміти, усвідомити щось, прийти до певного висновку. Бистре око її не помилилося, вгляділо зразу, що Катрі треба, і вона, як стріла, полинула до пенька, на котрому сидів Пилипко (Мирний, IV, 1955, 306); [Сербин:] Повеселій же, повеселій — не будь такою зрушеною, а то по одному виду можна угледіти, що маєш щось на душі… (Вас., III, 1960, 41); Упаде розідрана маска, І сполохана вгледиш ти, Скільки в тиші таїлося ласки, Скільки в грубості — теплоти (Сим., Земне тяжіння, 1964, 73); // Виявити, убачити щось у кому-, чому-небудь. Цензор цілком резонно виправдовувався тим, що, мовляв, усі ці «чудеса в решеті» написані так, що в них дуже трудно углядіти випади проти влади (Бурл., Напередодні, 1956, 294); В саду Мічуріна він [Берд] угледів великий бізнес і вже навіть прикинув у думках усі можливості цього сміливого починання для фермерів Північних Штатів і Канади (Довж., І, 1958, 404); Хто в час пожежі край свій кине І, як боюн [боягуз], в чужий втече, Того весь вік огонь пече І проклін рідної країни. Не знайде той ніде притулку, Не стріне усміху ніде, Не вглядить в друзях порятунку, Коли знесилений впаде (Олесь, Вибр., 1958, 411); Критика давно угледіла прикмети загального, масового «походу» літературних сил за поглиблення правди життя,.. поглиблення відповідальності літератури за пропоновані нею висновки і присуди (Рад. літ-во, 5, 1966, 12); // із запереч. не. Пропустити повз увагу. Воркувала Горлиця у садку, У куточку тихенькому, на бузку; Жалкувала сизокрила, що вона Не вчулася, як минула і весна, Не вгляділа, як одцвівся і садок, І черешні, і вишеньки, і бузок (Гл., Вибр., 1951, 52); — Тут з матір’ю щось подіялось — упали додолу. Я коло їх возилася та й не вгляділа, де діли бідного Йосипа (Мирний, IV, 1955, 46).

3. за ким — чим. Доглянути за ким-, чим-небудь, потурбуватися про когось, щось. — Призначили мене головою троянівської артілі. — Олена сплеснула руками, очі зайнялися тривогою: — Може б, ти відмовився, доки не пізно? В тебе одна пара очей. За всім не вгледиш (Тют., Вир, 1964, 24).

4. Уберегти кого-, що-небудь. Як не гледів [глядів], а не вгледів груш у садку, — хтось обтрусив (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 375.

Угледіти, джу, диш, гл.

1) Увидѣть, замѣтить, усмотрѣть. Рудч. Ск. І. 60. Стара сиділа на присьбі і здалека вгледіла сина. Стор. МПр. 56. Як угледять, то христяться. Шевч. 24.

2) Досмотрѣть, уберечь. Як не гледів, а не вгледів груш у садку, — хтось обтрусив уночі.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 314.

угледіти Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
to seeусмотреть

угледіти Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
uhledityuhledityuhledity

угледіти Рід - дієслово, доконаний вид,дієслово, доконаний вид

угледіти Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаугледжуугледимо
2 особаугледишугледите
3 особаугледитьугледять
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідугледівугледіли
Жіночий рідугледіла
Середній рідугледіло
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа угледьмо
2 особаугледьугледьте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Минулий часугледівши

угледіти Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
844

угледіти в англійській розкладці - euktlsnb

Цитати української літератури з використанням слова угледіти

"Либонь, він стояв не перше літо, бо зарості ожини й глоду вкрили його так, що й угледіти було важко"Рутківський Володимир Григорович - Джури козака Швайки

"Але старший лейтенант встиг-таки угледіти його."Гончар Олесь Терентійович - Прапороносці

"Петро мав гостре око, але теж не міг щось угледіти, хоч мотори ревли досить низько"Багряний Іван Павлович - Огненне коло

"Лежали й прислухалися, бо годі було щось угледіти в пшениці."Дімаров Анатолій Андрійович - На коні й під конем

"Все це відбувалося так блискавично, так несподівано, що я ніяк не міг угледіти, як воно робилося"Нестайко Всеволод Зіновійович - Загадка старого клоуна