УВІЧНЮВАТИСЯ
Значення увічнюватися це
УВІ́ЧНЮВАТИСЯ (ВВІ́ЧНЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УВІ́ЧНИТИСЯ (ВВІ́ЧНИТИСЯ), нюся, нишся, док.
1. Ставати пам’ятним навіки, зберігатися у пам’яті нащадків. Олівець, туш, рідше акварель — ось з допомогою чого в короткі хвилини між боями на аркушах похідних блокнотів увічнювався подвиг воїнів-однополчан (Літ. Укр., 5.XI 1974, 2).
2. Продовжувати своє існування в віках; залишатися навіки, надовго. Вам [Ленінові] треба усіх прийняти, Вам треба усе прийняти. Увічнися, душе Ваша, Що вміщує цілий світ! (Кор., Вогонь, 1968, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 368.
увічнюватися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| outcreate | увічнюватися |
увічнюватися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| uvichniuvatysia | uvichniuvatysia | uvichnyuvatysya |
увічнюватися Рід - дієслово, недоконаний вид
увічнюватися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | увічнююся | увічнюємося |
| 2 особа | увічнюєшся | увічнюєтеся |
| 3 особа | увічнюється | увічнюються |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | увічнюватимуся | увічнюватимемося |
| 2 особа | увічнюватимешся | увічнюватиметеся |
| 3 особа | увічнюватиметься | увічнюватимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | увічнювався | увічнювалися |
| Жіночий рід | увічнювалася | |
| Середній рід | увічнювалося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | увічнюймося | |
| 2 особа | увічнюйся | увічнюйтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | увічнюючись | |
| Минулий час | увічнювавшись |
увічнюватися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 6 | 6 |