УВІРЯТИСЯ
Значення увірятися це
УВІРЯ́ТИСЯ1 (ВВІРЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УВІ́РИТИСЯ (ВВІ́РИТИСЯ), рюся, ришся, док., діал. Переконуватися. [Данило:] Увіривсь я, Палазю: Мар’яна мене любить. У цю неділю весілля наше буде безпремінно! (К.-Карий, І, 1960, 188).
УВІРЯ́ТИСЯ2 див. ввіря́тися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 368.
Увірятися, ряюся, єшся, сов. в. увіритися, рюся, ришся, гл.
1) Надоѣдать, надоѣсть, опротивѣть. А! вже він мені ввірився. Ном. Не ввірився ще йому світ. Стор. МПр. 3. Чи вже ж тобі катерга турецька не ввірилася? АД. І.
2) Довѣряться, довѣриться. З паном не дружи, жінці не ввіряйся, а чужих гостей не приймай. Ном. № 1196.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 311.
увірятися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| ouratea | увірятися |
увірятися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| uviriatysia | uviriatysia | uviryatysya |
увірятися Рід - дієслово, недоконаний вид
увірятися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | увіряюся | увіряємося |
| 2 особа | увіряєшся | увіряєтеся |
| 3 особа | увіряється | увіряються |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | увірятимуся | увірятимемося |
| 2 особа | увірятимешся | увірятиметеся |
| 3 особа | увірятиметься | увірятимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | увірявся | увірялися |
| Жіночий рід | увірялася | |
| Середній рід | увірялося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | увіряймося | |
| 2 особа | увіряйся | увіряйтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | увіряючись | |
| Минулий час | увірявшись |
увірятися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 5 | 4 |