УВІРЯТИ
Значення увіряти це
УВІРЯ́ТИ1 (ВВІРЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УВІ́РИТИ (ВВІ́РИТИ), рю, риш, док., діал. Вірити. Не увіриш, поки сам не зміриш (Номис, 1864, № 6831); — І ви зараз увірили, що я маю з ним якісь ближчі зносини! (Фр., II, 1950, 333).
УВІРЯ́ТИ3 див. ввіря́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 368.
Увіряти, ряю, єш, сов. в. увіри́ти, рю́, ри́ш, гл. — на ко́го. Довѣрять, довѣрить кому. Всі кріпко на її ввіряли: що було скаже — не минеться. О. 1862. VIII. 13.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 311.
увіряти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to entrust | вверять |
увіряти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| uviriaty | uviriaty | uviryaty |
увіряти Рід - дієслово, недоконаний вид
увіряти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | увіряю | увіряємо |
| 2 особа | увіряєш | увіряєте |
| 3 особа | увіряє | увіряють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | увірятиму | увірятимемо |
| 2 особа | увірятимеш | увірятимете |
| 3 особа | увірятиме | увірятимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | увіряв | увіряли |
| Жіночий рід | увіряла | |
| Середній рід | увіряло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | увіряймо | |
| 2 особа | увіряй | увіряйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | увіряючи | |
| Минулий час | увірявши |
увіряти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 4 | 3 |