УВІРУВАТИ
Значення увірувати це
УВІ́РУВАТИ (ВВІ́РУВАТИ), ую, уєш, док. Те саме, що пові́рити1. Йон так увірував у створену ним причину, аж йому жалко стало, що він не може посватати Гашіцу (Коцюб., І, 1955, 245); — Ой-ля! Цей садочок нагадує мені старі байки про едем, — прицмокував він. — Я був би ладен увірувати в бога, коли б після смерті мене запроторили в таку розкіш (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 368.
Увірувати, рую, єш, гл. Увѣровать. І чудесам твоїм увірують на світі твої малі убогі діти. Шевч. 626.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 311.
увірувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to believe | уверовать |
увірувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| uviruvaty | uviruvaty | uviruvaty |
увірувати Рід - дієслово, доконаний вид
увірувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | увірую | увіруємо |
| 2 особа | увіруєш | увіруєте |
| 3 особа | увірує | увірують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | увірував | увірували |
| Жіночий рід | увірувала | |
| Середній рід | увірувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | увіруймо | |
| 2 особа | увіруй | увіруйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | увірувавши |
увірувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 5 | 4 |