УВІНЧАННЯ
Значення увінчання це
УВІНЧА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. увінча́ти.
2. Те, чим увінчується, закінчується зверху якась споруда, будова тощо. І тягнуть невтомні лебідки Фігурні увінчання бань (Бажан, І, 1946, 174).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 367.
увінчання Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the crowning | увенчание |
увінчання Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| uvinchannia | uvinchannia | uvinchannya |
увінчання Рід - іменник, середній рід, неістота
увінчання Словоформи слова
| Називний | увінчання | увінчання |
| Родовий | увінчання | увінчань |
| Давальний | увінчанню | увінчанням |
| Знахідний | увінчання | увінчання |
| Орудний | увінчанням | увінчаннями |
| Місцевий | на/у увінчанні | на/у увінчаннях |
| Кличний | увінчання | увінчання |
увінчання Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |