УВОЛЯТИ
Значення уволяти це
Уволяти, ля́ю, єш, сов. в. уволити, лю, лиш, гл. Исполнять, исполнить (желаніе). Вволив єси, чого ледачі допевнялись. К. Пс. 244. вволити во́лю. Исполнять желаніе. А циганочко да ворожечка, ой уволи мою волю: да причаруй ти да козаченька, що гуляє зі мною. Н. п.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 312.
уволяти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| ovulate | уволяти |
уволяти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| uvoliaty | uvoliaty | uvolyaty |
уволяти Рід - дієслово, недоконаний вид
уволяти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | уволяю | уволяємо |
| 2 особа | уволяєш | уволяєте |
| 3 особа | уволяє | уволяють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | уволятиму | уволятимемо |
| 2 особа | уволятимеш | уволятимете |
| 3 особа | уволятиме | уволятимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | уволяв | уволяли |
| Жіночий рід | уволяла | |
| Середній рід | уволяло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | уволяймо | |
| 2 особа | уволяй | уволяйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | уволяючи | |
| Минулий час | уволявши |
уволяти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 4 | 3 |