УБАГНУТИ
Значення убагнути це
УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех., без додатка і з спол. що, як, чи і т. ін., розм. Те саме, що збагну́ти. Не знав же на яку ступити Еней, і тяжко горював, Чи тут остатись, чи поплити? Бо враг не всі човни забрав; І миттю кинувсь до громади Просить собі у ней [неї] поради, Чого собою не вбагне (Котл., І, 1952, 106); Згадуючи, що довелося йому побачить уночі, він добре не тямив і не здужав убагнуть: чи то йому снилось, чи справді наяву усе те діялось (Стор., І, 1957, 343).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 351.
Убагнути, ну, неш, гл. Понять. І миттю кинувсь до громади просить собі у ней поради чого собою не вбагне. Котл. Ен. II. 34.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 305.
убагнути Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Abagnale | убагнути |
убагнути Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ubahnuty | ubahnuty | ubahnuty |
убагнути Рід - дієслово, доконаний вид
убагнути Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | убагну | убагнемо |
| 2 особа | убагнеш | убагнете |
| 3 особа | убагне | убагнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | убагнув | убагнули |
| Жіночий рід | убагнула | |
| Середній рід | убагнуло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | убагнімо | |
| 2 особа | убагни | убагніть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | убагнувши |
убагнути Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |