ТІЧОК
Значення тічок це
ТІЧО́К, чка́, ч.
1. Зменш. до тік.1. Працювали обидва завзято. До снідання все скінчили, щоправда — лишилось іще тічок постругати (Головко, II, 1957, 244).
2. Утоптане, вирівняне місце. Тічок під нею [вишнею], як і завжди, насипаний білим піском, стіл вискреблений (Сенч., Опов., 1959, 76).
◊ Ду́ти (поду́ти) тічо́к — пробувати силу в боротьбі, в бою. «Дми ж тічок», — Загримав Змій (Манж., Тв., 1955, 176).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 150.
Тічок, чка, м. Ум. отъ тік. Вообще місто утоптанное или выравненное, напр. мѣсто собраній молодежи, мѣсто боя и пр. Шейк. Був на тім місті тічок і ноги були повибивані на піску, — видно було, що тут борюкались і лежали. Павлогр. у. Поїхали вже на той тічок, де їм саме з змієм биться. Мнж. 42. Дути, подути тічо́к. Пробовать, попробовать силу въ бою. Мнж. 31.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 267.
тічок Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| chutes | течек |
тічок Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| tichok | tichok | tichok |
тічок Рід - іменник, чоловічий рід, неістота,іменник, жіночий рід, неістота
тічок Словоформи слова
| Називний | тічок | тічки |
| Родовий | тічка | тічків |
| Давальний | тічкові, тічку | тічкам |
| Знахідний | тічок | тічки |
| Орудний | тічком | тічками |
| Місцевий | на/у тічку | на/у тічках |
| Кличний | тічку | тічки |
тічок Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 2 | 3 |
тічок в англійській розкладці - nsxjr
Цитати української літератури з використанням слова тічок
"Минувши площу, перейшли навскіс пустоші і бур’янища, націлившись на ріг вулиці, що вела повз тічок до вокзалу"Багряний Іван Павлович - Тигролови
"Він знайшов у сінях якийсь віник-деркач і промів тічок біля порога та вузеньку між споришем стежку до хвіртки — так вони замітали щоосені і щовесни в шкільному дворі"Тютюнник Григір Михайлович - Климко