ТІСНИЙ

ТІСНИ́Й, а́, е́.

1. Такий, у якому мало вільного місця, недостатньо простору через невеликі розміри; протилежне просторий. Соловейко в клітці тісній Пісні виспівує… (Г.-Арт., Байки.., 1958, 175); Ми пустили коні на леваду, А самі ввійшли в тісне подвір’я (Фр., XIII, 1954, 332); Про що шумлять ліси пророче, Коли гуцул заснуть не хоче В тісній колибі на горі..? (Забашта, Вибр., 1958, 188); // Не досить просторий для вміщення чого-небудь, розташування когось. Лікар втягнув до кімнати великий дерев’яний ящик.. Почали вкладатись. І тут виявилося, що ящик занадто тісний, бо треба було приховати майже все, що містилося в кімнатах (Гончар, IV, 1960, 45); На пишнім святі за тісним столом Ми знімемо прострелений шолом (Нех., Сонце.., 1947, 15); // Не досить широкий, вузький, або взагалі невеликий. — Я його стріла там, у тісній вулиці біля староства (Март., Тв., 1954, 266); Через кілька хвилин двадцять постатей ліпилося в тісному окопчику, розмовляючи півголосом (Тют., Вир, 1964, 314); * Образно. Не полем чистим, що весною В квіти, безкрає, одяглось, — О музо, стежкою тісною З тобою йти нам довелось (Черн., Поезії, 1959, 136); // Який займає невелику площу. — То ти і свій тік закладеш? — У нас грунт такий тісний (Н.-Лев., II, 1956, 306); По голій, тісній толоці Знов худоба худа шкандибає (Фр., X, 1954, 12); // Розташований на невеликій відстані один від одного. В Стеблеві, де кінчається містечко, де Рось виривається з тісних берегів, обставлених скелями, є дуже гарне місце (Н.-Лев., II, 1956, 199).

◊ Загна́ти (заве́сти) в тісни́й кут див. кут; Тісна́ ба́ба див. ба́ба¹.

2. Який має менший, ніж потрібно, розмір; який занадто щільно прилягає; вузький (про одяг і його деталі, взуття). Мені видко було його величезну «фігуру» у чорній суконній парі, тісній і рудуватій (Коцюб., II, 1955, 425); Тісний комір мундира стиснув і без того тонку його шию (Хижняк, Тамара, 1959, 106); Андрій нарешті переміг тісні чоботи, витер їх сукнинкою до блиску і вже аж тоді сів до столу (Кир., Вибр., 1960, 370); // перен. Короткий, малий (про час, термін дня і т. ін.). [Світловидов (вітаючись):] Коли справі не терпиться, то й час тісний, батеньку мій (Ваш, Дніпр, зорі, 1953, 52); — Ніколи мені, дівко. Я обробитися не можу, день для мене тісний. Не маю часу і хребет випростати, не те, щоб по хатах бігати! (Томч., Жменяки, 1964, 127).

3. Який складається з осіб або предметів, що стоять, сидять, містяться, пересуваються на близькій відстані один біля одного; щільний. Душно зробилось Палажці у тісному натовпі (Барв., Опов.., 1902, 150); Ряди домочків, як коробки з макаронів, маленькі, тоненькі, без вікон, тісні, так що чути, що говорять в десятого сусіда (Коцюб., III, 1956,. 354); Школярі.. метнулися до любимої вчительки, оточили її тісним колом (Мокр., Острів.., 1961, 3); Люди, сперечаючись, тісним чорним щільником сунуть до розправи (Стельмах, І, 1962, 364); // Який міцно охоплює або щільно з’єднаний, зімкнений. Чи стріну там тісні обійми, Колишній чи знайду привіт, І як братерство давнє прийме Товариша забутих літ? (Зеров, Вибр., 1966, 401); Як трісне брунечка тісна й листочок перший виткне, То по землі дзвенить весна (Бичко, Вогнище, 1959, 304).

4. перен. Який охоплює, включає в себе небагатьох осіб, обмежений кількісно; вузький. — А то ще у вас гарна звичка: уводити в нашу тісну.. компанійку все нових та нових людей… (Дн. Чайка, Тв., 1960, 51); У тісному чоловічому колі найближчі друзі святкували успіх Михайла Глінки (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 101); // заст. Позбавлений широчіні (про погляди, кругозір і т. ін.); обмежений. Оті люди доброї волі, але тісного погляду, судять про нашу новішу поезію все ще так, як коли б ми жили в 40-х чи 60-х роках (Фр., XVI, 1955, 333); [Магістер:] Ви, майстре Річарде, дивіться ширше. Ваш кругозір тісний (Л. Укр., III, 1952, 96).

◊ В тісно́му розумі́нні [цього́ сло́ва] див. розумі́ння.

5. перен. Близький, безпосередній, зі спільністю ідей, інтересів, з почуттям симпатії і дружби (про взаємини, стосунки). Економічне, громадське, культурне життя російського, українського та білоруського народів розвивалося в тісних взаємозв’язках (Рильський, III, 1956, 15); Довголітня тісна дружба, плідне співробітництво встановилися між науковою громадськістю столиці і українськими вченими (Ком. Укр., 5, 1967, 38).

6. заст. Важкий, несприятливий (час, становище, обставини і т. ін.). У часі тісних років, часто їздив [Яць] на Поділля по пшеницю (Фр., VIII, 1952, 19); — Тепер настали дуже тісні часи: як не маєш свого, то при чужім не притулишся (Март., Тв., 1954, 338); Тепер такі тісні роки настали, що й одежини не придбаєш нової… (Круш., Буденний хліб.., 1960, 176).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 146.

Тісний 2, а, е.

1) Тѣсный, узкій. Улиці тісні. Мет. 196.

2) Трудный, тяжелый. Тісні роки упали. Вх. Зн. 70.

3) Бѣдный, убогій. Гн. II. 14. Ти не уважаєш ні на кого — ци тісний, ци богатый. Гн. II. 43. Раз вийшли жінки богача і тісного пшеницю жати. Гн. II. 40.

4) В тісні руки взяти. Взять въ ежевыя рукавицы.

5) Упасти в тісну діру. Попасть въ трудное положеніе. Ном. № 2223.

6) Тісна баба. См. Баба. Ум. Тісненький, тісне́сенький. У нас хата маленька, тісненька, — ніде буде тобі спочить. Рудч. Ск. І. 14.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 266.