ТІПНУТИСЯ

ТІ́ПНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Однокр. до ті́патися 1-4. Катря тіпнулась і очуняла з хвилинного забуття (Головко, II, 1957, 369); Від несподіванки і раптового збудження я аж тіпнувся (Минко, Моя Минківка, 1962, 133); Та ось тіпнулась в нього права рука, наче вкоротилася трохи (Коцюб., II, 1955, 259); Василь здригнувся, коліна його тіпнулися, мов по них стукнули молоточком (Автом., Так народж. зорі, 1960, 252); В Дорохтея тіпнулися брови й повіки, гостро звузились гарячі очі (Стельмах, І, 1962, 50); Вони обидві заспівали на голос краков’яка такий діалог,.. що в Юзі серце тіпнулось і замерло (Л. Укр., III, 1952, 657).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 146.