ТЯМУЧИЙ
Значення тямучий це
ТЯМУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що тяму́щий. Треба вже тямучого чоловіка і уважного оглядача, щоб звернув увагу на розклад будинку, на весь його план (Фр., III, 1950, 35); Горпина була тямуча (Тулуб, Людолови, І, 1957, 289).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 347.
Тямучий, тямущий, а, е. Понимающій, смыслящій, толковый, умный. Він чоловік тямучий, не зопсує діла. Полт. г. Тямуще й нетямуще пішло. Черк. у. Книжки лежать, папери купами: Павло Піддубень дуже тямущий чоловік, всяку старовину молодою головою зазнає. К. ДС. 31.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 303.
тямучий Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
tamachi | тямучий |
тямучий Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
tiamuchyi | tiamuchyi | tyamuchyy |
тямучий Рід - прикметник
тямучий Словоформи слова
Називний | тямучий | тямуча | тямуче | тямучі |
Родовий | тямучого | тямучої | тямучого | тямучих |
Давальний | тямучому | тямучій | тямучому | тямучим |
Знахідний | тямучий, тямучого | тямучу | тямуче | тямучі, тямучих |
Орудний | тямучим | тямучою | тямучим | тямучими |
Місцевий | на/у тямучому, тямучім | на/у тямучій | на/у тямучому, тямучім | на/у тямучих |
тямучий Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
7 | 3 | 4 |
тямучий в англійській розкладці - nzvexbq
Цитати української літератури з використанням слова тямучий
"Вона вся закидана букетами поезії, [цілими покосами поетичних квіток] 4, так що тямучий український писальник, не нагинаючись, може сміл иво загрібати цілі оберемки квіток і обсипати ними свої твори."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Непотрібність великоруської літератури для України і для слов'янщини
"Тому і не прогніваюся, коли мене хто тямучий справить"Чайковський Андрій Якович - Чорні рядки