ТЯМУВАТИ
Значення тямувати це
ТЯМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що тя́мити. Малим ще, тямую, всі межі я знав. За мамою літом щодень тупцював (Фр., X, 1954, 178).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 347.
Тямувати, му́ю, єш, гл.
1) Имѣть способность. Борз. у.
2) Помнить. Вх. Зн. 72.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 303.
тямувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| temovate | тямувати |
тямувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| tiamuvaty | tiamuvaty | tyamuvaty |
тямувати Рід - дієслово, недоконаний вид
тямувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | тямую | тямуємо |
| 2 особа | тямуєш | тямуєте |
| 3 особа | тямує | тямують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | тямуватиму | тямуватимемо |
| 2 особа | тямуватимеш | тямуватимете |
| 3 особа | тямуватиме | тямуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | тямував | тямували |
| Жіночий рід | тямувала | |
| Середній рід | тямувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | тямуймо | |
| 2 особа | тямуй | тямуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | тямуючи | |
| Минулий час | тямувавши |
тямувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |