ТЮЖИТИ
Значення тюжити це
ТЮ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., розм.
1. перех. Лаяти, бити, шмагати. Як попав же його батько в руки, як почав тюжити. Тюжив, тюжив — поки аж проситись почав (Сл. Гр.).
2. Литися з силою, шумом (перев. про великий дощ). Надворі тюжить дощ (Вас., II, 1959, 74); Вже третій день не вщухаючи тюжив дощ (Донч., V, 1957, 153).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 333.
Тюжити, жу, жиш, гл.
1) Бить, колотить. Тюжать її молоду що-дня. О. 1862. VI. 29. Як попав же його батько в руки, як почав тюжити! Тюжив, тюжив — поки аж проситись почав. Новомоск. у.
2) Ругать. А й лаються ж!… Боже мій! Так і тюжать, так і тюжать один одного. О. 1862. VI. 42.
3) Литься, идти (о дождѣ). А на дворі дощ тюжить такий як із відра. Новомоск. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 299.
тюжити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| tuiti | тюжити |
тюжити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| tiuzhyty | tiuzhyty | tyuzhyty |
тюжити Рід - дієслово, недоконаний вид
тюжити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | тюжу | тюжимо |
| 2 особа | тюжиш | тюжите |
| 3 особа | тюжить | тюжать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | тюжитиму | тюжитимемо |
| 2 особа | тюжитимеш | тюжитимете |
| 3 особа | тюжитиме | тюжитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | тюжив | тюжили |
| Жіночий рід | тюжила | |
| Середній рід | тюжило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | тюжмо | |
| 2 особа | тюж | тюжте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | тюжачи | |
| Минулий час | тюживши |
тюжити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |