ТУЧИТИ
Значення тучити це
ТУ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., розм. Робити гладким, відгодовувати (перев. про тварин). У всьому відчувалась відсутність хазяйського ока. А відомо, що тільки хазяйське око товар тучить (Кол., Терен.., 1959, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 330.
Тучити, чу, чиш, гл. Откармливать, питать, утучнять. Хазяйське око товар тучить. Рудч. Чп. 255.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 298.
тучити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| taciti | тучити |
тучити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| tuchyty | tuchyty | tuchyty |
тучити Рід - дієслово, недоконаний вид
тучити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | тучу | тучимо |
| 2 особа | тучиш | тучите |
| 3 особа | тучить | тучать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | тучитиму | тучитимемо |
| 2 особа | тучитимеш | тучитимете |
| 3 особа | тучитиме | тучитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | тучив | тучили |
| Жіночий рід | тучила | |
| Середній рід | тучило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | тучімо | |
| 2 особа | тучи | тучіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | тучачи | |
| Минулий час | тучивши |
тучити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |