ТУПІТИ
Значення тупіти це
ТУПІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.
1. Ставати тупим (у 1 знач.); тупитися. На радянському Далекому Сході росте береза Шмідта.. Березу не бере навіть куля, а най-гостріша сокира тупіє після 2-3 ударів (Веч. Київ, 19.II 1969, 4).
2. перен. Переходити в стан отупіння, ставати некмітливим, мало сприйнятливим, тупим. Лоза цією пиховитою думкою роїлася друга,.. від неї холонув мозок, тупіла голова (Ле, Наливайко, 1957, 263); Він задихався від муки і з кожним днем все більше тупів, іноді навіть здавалося, що підходить до порогу божевілля (Стельмах, II, 1962, 228).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 321.
Тупіти, пію, єш, гл. Тупѣть, дѣлаться тупымъ. Шейк.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 295.
тупіти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to become blunt | тупеть |
тупіти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| tupity | tupity | tupity |
тупіти Рід - дієслово, недоконаний вид
тупіти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | тупію | тупіємо |
| 2 особа | тупієш | тупієте |
| 3 особа | тупіє | тупіють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | тупітиму | тупітимемо |
| 2 особа | тупітимеш | тупітимете |
| 3 особа | тупітиме | тупітимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | тупів | тупіли |
| Жіночий рід | тупіла | |
| Середній рід | тупіло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | тупіймо | |
| 2 особа | тупій | тупійте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | тупіючи | |
| Минулий час | тупівши |
тупіти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |