ТУЛЯТИСЯ
Значення тулятися це
ТУЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., розм. Тинятися, блукати. — Я щовечора тутенька туляюся, світом нуджу та тужу… (Вовчок, І, 1955, 147); Бачив я,.. Як сірома попідтинню Згорблена тулялась; Над роботою за скибку Кров’ю обливалась (Щог., Поезії, 1958, 55); // Поневірятися. Ми тулятись мусимо в печалі, В чужих людей могил собі прохать… (Кост., І, 1967, 130).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 315.
Тулятися, ля́юся, єшся, гл. Скитаться, слоняться. Левч. 147. Ти туляєшся, не хочеш іти. Н. Вол. у. Що-вечора тутенька туляюся, світом нужу. МВ. (О. 1862. І. 74). Сірома по під тинню згорблена тулялась. Щог. В. 1.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 294.
тулятися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| teletica | тулятися |
тулятися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| tuliatysia | tuliatysia | tulyatysya |
тулятися Рід - дієслово, недоконаний вид
тулятися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | туляюся | туляємося |
| 2 особа | туляєшся | туляєтеся |
| 3 особа | туляється | туляються |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | тулятимуся | тулятимемося |
| 2 особа | тулятимешся | тулятиметеся |
| 3 особа | тулятиметься | тулятимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | тулявся | тулялися |
| Жіночий рід | тулялася | |
| Середній рід | тулялося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | туляймося | |
| 2 особа | туляйся | туляйтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | туляючись | |
| Минулий час | тулявшись |
тулятися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
тулятися в англійській розкладці - nekznbcz
Цитати української літератури з використанням слова тулятися
"Ступай, латинниче, з неправди в неправду, бо їй властиво не стояти на одному місці, оскільки вона не суща, але обходити країни й тулятися, перескакуючи з місця на місце і подивлятися привиддям, а не сутністю своєю"Вишенський Іван - Книжка
"Їхала, їхала, їхала… Куди, навіщо? Мов вигнаний дух, загублений у просторі, приречений блукати, тулятися, поневірятися, неспроможний зупинитись, пустити коріння"Загребельний Павло Архипович - Євпраксія