ТРІБУВАТИ

Значення трібувати це

ТРІ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і з інфін.., діал.

1. Зазнавати, переживати. — Що ж робити, братчики! — промовив Вовк. — Негарно ж нам утікати з війни, навіть не трібувавши бою (Фр., IV, 1950, 90).

2. Про́бувати (у 1, 3 знач.). Так вона [сліпа кобила], заки ступить, то все трібує — є ще земля, чи вже ні? (Март., Тв., 1954, 44); Ті люди співають — мабуть, вони щасливі! І Іван трібував заглянути у власне нутро і спитав сам себе: «А я, чи ж я щасливий?» (Фр., III, 1950, 147).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 270.

Трібувати, бу́ю, єш, гл. = Требувати. Вх. Лем. 475.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 284.

трібувати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate		Переклад на російську
Перевод
trebovaliтрібувати

трібувати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
tribuvatytribuvatytribuvaty

трібувати Рід - дієслово, недоконаний вид

трібувати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особатрібуютрібуємо
2 особатрібуєштрібуєте
3 особатрібуєтрібують
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особатрібуватимутрібуватимемо
2 особатрібуватимештрібуватимете
3 особатрібуватиметрібуватимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідтрібувавтрібували
Жіночий рідтрібувала
Середній рідтрібувало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа трібуймо
2 особатрібуйтрібуйте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній частрібуючи
Минулий частрібувавши

трібувати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
945

трібувати в англійській розкладці - nhs,edfnb

Цитати української літератури з використанням слова трібувати

"Ну, але, — каже, — треба трібувати"Франко Іван Якович - Борислав сміється