ТРИДЕСЯТИЙ

ТРИДЕСЯ́ТИЙ, а, е, заст. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника три́десять.

◊ Тридеся́те ца́рство (королі́вство); Тридеся́та земля́, нар.-поет. — дуже віддалена країна, земля. За тридев’ять земель, у тридесятім царстві Та в іншім государстві [іншій країні], Якийсь-то хвабрий [хоробрий] молодець.. Та що утяв!.. (Гл., Вибр., 1957, 60); Тридеся́тою доро́гою (ву́лицею і т. ін.) обмина́ти (обхо́дити) кого, що — свідомо уникати зустрічі з ким-, чим-небудь; ігнорувати когось, щось. Дарка починає вірити, що музичність — не єдина запорука щастя.. Тільки воно одно знає, чому воно до декого навідується і непрохане, а іншого обминає тридесятими дорогами (Вільде, Повнол. діти, 1960, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 256.

Тридесятий, а, е. числ. Тридцатый. Шейк. Рудч. Ск. II. 105.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 282.