ТРИДЕВ'ЯТИЙ

ТРИДЕВ’Я́ТИЙ, а, е, заст. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника три́дев’ять.

◊ Тридев’я́те ца́рство (королі́вство); Тридев’я́та земля́, нар.-поет. — дуже віддалена країна, земля. В тридев’ятім славнім царстві, де колись був цар Горох, є тепер на господарстві мудрий пан, вельможний Ох (Л. Укр., І, 1951, 273); Ці чужинці, ці гості далекі З тридев’ятої, мабуть, землі, Поспішають одержати чеки Чи відстрочить старі векселі (Дмит., Осінь.., 1959, 28)

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 256.

Тридев’ятий, а, е. числ. Двадцать седьмой.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 282.