ТРЕБНИК
Значення требник це
ТРЕ́БНИК, а, ч. Богослужбова книга, що містить молитви для треб. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль [єпітрахиль] замотаний (Свидн., Люборацькі, 1955, 77); Лежали на столі книги церковні: требник митрополита Петра Могили.., непогамовного борця проти унії (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 381).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 241.
Требник, ка, м. Требникъ.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 280.
тре́бник — стара книга, за якою виконували тре́би (у 2 знач.); також богослужбова книга, що містить порядок молитов та священнодій, які звершуються на потреби християн; до нас требник перейшов із болгарської церкви в перекладі Кирила та Мефодія; відомими є требники Гедеона Балабана (1606 р.), Петра Могили (1646 р.), Йосифа Тризни (1653 р.).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 604.
требник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Missal | требник |
требник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| trebnyk | trebnyk | trebnyk |
требник Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
требник Словоформи слова
| Називний | требник | требники |
| Родовий | требника | требників |
| Давальний | требникові, требнику | требникам |
| Знахідний | требник | требники |
| Орудний | требником | требниками |
| Місцевий | на/у требнику | на/у требниках |
| Кличний | требнику | требники |
требник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 2 | 5 |
требник в англійській розкладці - nht,ybr
Цитати української літератури з використанням слова требник
"Отець Єлпідифор погортав требник, розкрив його, поклав на аналой і звернувся до всіх схвильованим старечим голосом:"Старицький Михайло Петрович - Останні орли
"І послав Нискин требника, давши йому смертну стрілу, й знайшов требник Щека в його стані, переступнв-бо був Щек Ірпінь, палячи деревлянські села, й пустив требник смертну стрілу"Білик Іван Іванович - Похорон богів