ТРАВНИЙ

ТРАВНИ́Й, а́, е́. Стос. до травлення; який здійснює травлення. Вживання м’яса спинорога [риби] викликає важке отруєння з бурхливими явищами з боку травної, кровоносної і нервової систем (Наука.., 7, 1956, 27); Полин уживається всередину в порошках, настої.. і відварі як засіб, що збуджує травну діяльність шлунково-кишкового тракту (Лікар. рослини.., 1958, 32); Районний лікар прийшов до висновку: старий майстер завдав своєму травному апаратові надсильної роботи, і його захворювання викликане кишковою інтоксикацією (Шовк., Людина.., 1962, 80); // Який сприяє травленню. У стовбурі мозку лежать центри.. жування, ковтання і виділення травних соків (Анат. і фізіол. люд., 1957, 146).

∆ Травні́ о́ргани — те саме, що О́ргани тра́влення (див. тра́влення²). Наприкінці 90-х років минулого сторіччя Павлов переходить до вивчення травних органів (Мед. ж., XIX, 3, 1949, 6); В Інституті [фізіології] провадяться успішні роботи в галузі.. регуляції секреторної та моторної діяльності травних органів при нормальних і патологічних умовах (Наука.., 4, 1961, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 221.

Травний, а́, е́

1) Удобоваримый, съѣдобный. Левч. 167.

2) Питательный. Не хліб добрий, травний, не то що торішній, що не знать, що й їв. Кременч. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 278.