ТОНУВАННЯ

ТОНУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. тонува́ти. Проблема реалістичного, художньо впливового звучання, зокрема голосу людини з екрана, ще не знята з порядку денного.. І хоч наша звукоапаратура дозволяє синхронно записувати діалоги водночас зі зйомкою — провадиться наступне тонування людської мови (Мист., 5, 1964, 16); Для тонування деревини (підсилення кольору) використовуються готові порошки-байці або відвари кори дуба, вільхи, шкірки (зеленої шкаралупи) волоського горіха (Стол.-буд. справа, 1957, 237).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 192.